Неогабин аналоги и цены

Фармакологическое действие

Фармакодинамика.Действующее вещество — прегабалин, что представляет собой аналог гамма-аминомасляной кислоты ((S) -3 — (аминометил)-5-метилгексанова кислота).Механизм действияПрегабалин связывается со вспомогательной субъединицей (a2-d-белок) потенциалозалежних кальциевых каналов в центральной нервной системе, мощно замещая в эксперименте -габапентин.Клинический опытНевропатической болиЭффективность препарата продемонстрирована в исследованиях при диабетической нейропатии и постгерпетической невралгии.Эффективность при других видах невропатической боли не изучалась.Прегабалин изучался в 9 контролируемых клинических исследованиях продолжительностью до 13 недель при дозировке дважды в сутки и в исследованиях продолжительностью до 8 недель с дозировкой раза в сутки.В общем, профили безопасности и эффективности для режимов дозирования дважды и трижды в сутки были подобными.В клинических исследованиях продолжительностью до 13 недель уменьшения боли наблюдалось на первую неделю и сохранялось в течение периода лечения.В контролируемых клинических исследованиях у 35% пациентов группы прегабалина и 18% пациентов группы плацебо наблюдалось улучшение на 50% по шкале боли.Среди пациентов, у которых не возникало сонливости, такое улучшение наблюдалось у 33% пациентов группы прегабалина и 18% пациентов группы плацебо.Среди пациентов, у которых возникала сонливость, показатели эффективности составили 48% в группе прегабалина и 16% в группе плацебо.Фибромиалгия:Монотерапия прегабалином изучалась в 5 плацебо-контролируемых исследованиях: три исследования применения в фиксированной дозе продолжительностью 12 недель, одно — фиксированной дозы продолжительностью 7 недель и 6-месячное исследование длительной эффективности.Во всех исследованиях фиксированной дозы прегабалин (300-600 мг / сут 2 раза в сутки) обеспечивал значительное снижение боли, связанной с фибромиалгией.В трех 12-недельных исследованиях фиксированной дозы у 40% пациентов группы прегабалина наблюдалось 30% улучшение показателя по шкале боли по сравнению с 28% пациентов группы плацебо;у 23% пациентов группы прегабалина состояние по шкале улучшился на 50% по сравнению с 15% в группе плацебо.Прегабалин обеспечивал значительно лучшие показатели по шкале общей оценки относительно общего впечатления пациента об изменениях (PGIC) в трех 12-недельных исследованиях применения фиксированной дозы по сравнению с плацебо (41% пациентов группы прегабалина чувствовали гораздо лучше или отмечали значительное улучшение состояния по сравнению с 29% в группе плацебо).По данным опроса о влиянии фибромиалгии (FIQ), прегабалин обеспечивал статистически значимое улучшение функций по сравнению с плацебо у 2 из 3 исследований фиксированной дозы, в которых этот показатель оценивали.По сообщениям пациентов, прегабалин обеспечивал значительное улучшение сна в 4 исследованиях фиксированной дозы определялось по показателям субшкалы нарушения сна MOS-SS (Медицинская шкала исследования сна), общим индексом проблем сна MOS-SS и за дневником качества сна.В 6-месячном исследовании уменьшение боли улучшенные общая оценка (PGIC), функционирования (общий балл FIQ) и сон (подшкал нарушения сна MOS-SS) у пациентов группы прегабалина сохранялись намного дольше, чем у пациентов группы плацебо.При применении 600 мг прегабалина в сутки пациенты отмечали дополнительное улучшение сна по сравнению с теми, кто принимал 300 и 450 мг / сут;средний влияние на боль, общая оценка и FIQ были подобны таковым при применении 450 и 600 мг прегабалина в сутки, хотя доза 600 мг / сут несколько хуже переносилась.Эпилепсия:Прегабалин изучали в 3 контролируемых клинических исследованиях продолжительностью 12 недель при дозировке 2 или 3 раза в сутки.В общем, профили безопасности и эффективности для режимов дозирования дважды и трижды в сутки были подобными.Уменьшение частоты приступов наблюдалось на 1 неделе лечения.Генерализованное тревожное расстройство:Прегабалин изучали в 6 контролируемых исследованиях продолжительностью 4-6 недель, с участием пациентов пожилого возраста в течение 8 недель и в длительном исследовании предупреждения рецидива с 6-месячной двойной слепой фазы профилактики рецидива.Уменьшение симптомов ГТР по шкале тревожности Гамильтона (HAM-A) наблюдалось на недели 1. В контролируемых клинических исследованиях (продолжительностью 4-8 недель) у 52% пациентов группы прегабалина и 38% в группе плацебо наблюдалось менее 50% улучшение общего показателя HAM-A от начального этапа до конечной точки.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність . Дані щодо застосування прегабаліну вагітним жінкам відсутні.

Дослідження на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Тому прегабалін не слід застосовувати в період вагітності, за винятком окремих випадків, коли користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода. Жінкам дітородного віку необхідно застосовувати ефективні засоби контрацепції.

Годування груддю. Невідомо, чи прегабалін екскретується у грудне молоко людини; однак визначається у молоці щурів. Тому грудне вигодовування в період лікування прегабаліном не рекомендовано.

Побочные реакции

Частыми проявлениями побочного действия были головокружение и сонливость. Побочные реакции были обычно от легких до умеренных по интенсивности. В контролируемых исследованиях показатель отмены препарата из-за побочных реакции составил 14% среди пациентов, получавших прегабалин, и 7% среди пациентов, получавших плацебо. Наиболее распространенными побочными реакциями, возникновение которых приводило к исключению из группы применения прегабалина, были головокружение и сонливость.

Отдельные побочные реакции, связанные с применением прегабалина, согласно анализу совокупных данных клинических исследований, перечислены в таблице ниже по классам систем органов и частотой (очень часто (> 1/100), часто (> 1/100, <1/10 ), нечасто (> 1/1000, <1/100) и редко (<1/1000)).

Перечисленные побочные реакции также могут быть связаны с основным заболеванием и / или сопутствующими препаратами.

Таблица 2. Побочные реакции, которые наблюдались в клинических исследованиях

Особливості застосування

У ході постмаркетингових спостережень були повідомлення про виникнення реакцій гіперчутливості, включаючи випадки розвитку ангіоневротичного набряку. Потрібно негайно припинити застосування прегабаліну при наявності таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, навколоротової ділянки або верхніх дихальних шляхів.

Застосування прегабаліну супроводжувалося випадками запаморочення та сонливістю, що може збільшити частоту виникнення випадкових травм (падінь) у людей літнього віку. Отримано постмаркетингові повідомлення про втрату свідомості, сплутаність свідомості, погіршання розумової діяльності. Тому слід порадити пацієнтам бути обережними, доки їм не стануть відомі можливі впливи препарату.

У постмаркетингових спостереженнях повідомлялося про тимчасову розмитість зору та інші зміни зору у пацієнтів, які застосовували прегабалін. Після відміни препарату такі симптоми можуть зникати або послаблюватись. У клінічних дослідженнях, в яких проводилось офтальмологічне обстеження, частота зменшення гостроти зору та зміни полів зору була вищою у пацієнтів, які лікувались прегабаліном, ніж у пацієнтів з групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо. Протягом періоду постмаркетингового спостереження також повідомлялось про побічні ефекти з боку органів зору, включаючи втрату зору, розмитість зору або інші зміни гостроти зору, більшість з яких були тимчасовими. Припинення застосування прегабаліну може сприяти зникненню або послабленню цих симптомів з боку органів зору.

Недостатньо даних стосовно відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контролю над судомами при додаванні прегабаліну до лікування, що вже проводиться, задля переходу до монотерапії прегабаліном.

Після припинення короткострокового та довгострокового застосування прегабаліну у деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни. Повідомлялось про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність та діарея.

Хоча вплив відміни препарату на оборотність ниркової недостатності систематично не вивчався, повідомлялося про покращання функцій нирок після відміни препарату або зниження дози прегабаліну.

Хоча не було встановлено причинного зв’язку між застосуванням прегабаліну та застійною серцевою недостатністю, у постмаркетинговому періоді повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності у пацієнтів, які застосовують прегабалін. У короткострокових дослідженнях з участю пацієнтів без клінічно значущих захворювань серця або периферичних судин не було вираженого зв’язку між периферичним набряком та ускладненнями з боку серцево-судинної системи, такими як гіпертензія або застійна серцева недостатність. Оскільки недостатньо даних про застосування препарату пацієнтам із тяжкою застійною серцевою недостатністю, прегабалін таким пацієнтам слід застосовувати з обережністю.

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливості була підвищеною. Це можна пояснити адитивним ефектом інших лікарських засобів (наприклад антиспастичних засобів), що необхідні для лікування цього стану. Цю обставину необхідно взяти до уваги у випадку призначення прегабаліну таким пацієнтам.

У пацієнтів, що лікувались протиепілептичними засобами з приводу певних показань, спостерігали суїцидальне мислення та поведінку. Метааналізрандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень застосування протиепілептичних препаратів також показав дещо підвищений ризик суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а доступні дані не виключають його існування для прегабаліну.

Тому необхідно уважно спостерігати за пацієнтом на предмет суїцидального мислення і поведінки та призначити відповідне лікування у випадках його виникнення. Пацієнти (та їх опікуни) повинні знати про необхідність звернутися по медичну допомогу у випадку виникнення суїцидального мислення та поведінки

Противопоказания

В тексте печатного вкладыша «Биносто — инструкция по применению» содержится описание ряда состояний, при которых назначение препарата строго противопоказано. Назначение таблеток категорически запрещено при:

• повышенной чувствительности у пациента к действию основных и вспомогательных компонентов, содержащихся в составе лекарства;
• функциональных нарушениях работы пищевода (стриктура, ахалазия и т. д.);
• отсутствии физической возможности у пациента держать тело в вертикальном положении (сидя или стоя) на протяжении получаса после приема лекарства;
• наличии симптомов гипокальциемии;
• определении острого витаминного дефицита (чаще всего речь идет о недостатке витамина D);
• патологических нарушениях обмена минеральных веществ в организме больного;
• ярко выраженной почечной недостаточности — (показатель КК менее 35 мл/мин).

Способ применения и дозы

Препарат назначают в дозе от 150 до 600 мг в сутки, разделенной на 2 или 3 приема. Препарат можно применять независимо от приема пищи.

Невропатической боли . Начальная доза прегабалина составляет 150 мг в сутки. В зависимости от индивидуальной реакции пациента и переносимости препарата дозу можно повысить через 3-7 дней до 300 мг в сутки и, если необходимо, повысить до максимальной 600 мг через 7 дней.

Фибромиалгия

Обычно доза препарата для большинства пациентов составляет 300-450 мг в сутки, разделенных на 2 приема. Для некоторых больных может потребоваться доза 600 мг в сутки. Прием препарата следует начинать с дозы 75 мг 2 раза в сутки (150 мг / сут) и можно повышать, в зависимости от эффективности и переносимости, до 150 мг 2 раза в сутки (300 мг / сут) в течение одной недели. Пациентам, для которых дозы 300 мг / сут недостаточно эффективно, дозу можно повысить до 225 мг 2 раза в сутки (450 мг / сут).Если необходимо, дозу можно повысить через неделю до максимальной — 600 мг / сут.

Эпилепсия . Начальная доза прегабалина составляет 150 мг в сутки. В зависимости от индивидуальной реакции пациента и переносимости препарата дозу можно увеличить до 300 мг в сутки через 1 неделю.Еще через неделю дозу можно увеличить до максимальной — 600 мг в сутки.

Генерализованные тревожные расстройства

Суточная доза варьирует от 150 до 600 мг в два или три приема. Необходимость лечения прегабалином должна пересматриваться регулярно.

Лечение прегабалином может быть начато с дозы 150 мг в сутки. В зависимости от индивидуальной реакции и переносимости препарата дозу можно увеличить до 300 мг в сутки после первой недели лечения. В течение следующей недели лечения дозу можно увеличить до 450 мг в сутки. Еще через неделю дозу можно увеличить до максимальной — 600 мг в сутки.

Отмена «Неогабину 75», «Неогабину 150». Если прегабалин следует отменить, рекомендуется постепенно прекращать прием препарата не менее 1 недели.

Пациенты с нарушением функции почек

Уменьшение дозы у пациентов с нарушением функции почек следует проводить индивидуально, в соответствии с показателем клиренса креатинина (CLcr), как указано в Таблице 1. КК определяют по формуле:

Для пациентов, которым проводят гемодиализ, суточную дозу прегабалина следует откорректировать в соответствии с функцией почек. Дополнительно к суточной дозы, одразупислякожнои 4-часовой процедуридиализу, слідзастосовуватидодаткову дозу препарата (см. Таблицу 1).

Таблица 1. Корректировка дозы прегабалина в зависимости от состояния функции почек

Общую суточную дозу (мг / сут) следует разделить на количество приемов, чтобы получить количество мг на дозу.

+ Дополнительная доза — это разовая дополнительная доза.

Пациенты с нарушением функции печени.

Нет необходимости в коррекции дозы для пациентов с нарушениями функции печени.

Применение у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет)

Для пациентов пожилого возраста может потребоваться снижение дозы прегабалина через сниженную функцию почек.

Побічні реакції

Найчастішими проявами побічної дії були запаморочення і сонливість. Побічні реакції були, зазвичай, від легких до помірних за інтенсивністю. В контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 14% серед пацієнтів, які застосовували прегабалін, та 7% серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найпоширенішими побічними реакціями, виникнення яких призводило до виключення із групи застосування прегабаліну, були запаморочення та сонливість.

Окремі побічні реакції, пов’язані із застосуванням прегабаліну, відповідно до аналізу сукупних даних клінічних досліджень, перелічено у таблиці нижче за класами систем органів та частотою (дуже часто (> 1/100), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (>1/1000, <1/100) та рідко(<1/1000)).

Перелічені побічні реакції також можуть бути пов’язані з основним захворюванням та/або супутніми препаратами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат «Неогабін 75», «Неогабін 150» може спричиняти запаморочення і сонливість та може впливати на здатність керувати автомобілем чи механізмами. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування автомобілем або робіт зі складною технікою доти, доки не стане відомо, як саме препарат «Неогабін 75», «Неогабін 150» впливає на здатність до такої діяльності.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають у дозі від 150 до 600 мг на добу, розділеній на 2 або 3 прийоми. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Невропатичний біль. Початкова доза прегабаліну становить 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта і переносимості препарату дозу можна підвищити через 3-7 днів до 300 мг на добу і, якщо необхідно, підвищити до максимальної  дози  600  мг  на  добу  ще  через

7 днів.

Фіброміалгія.

Звичайно доза препарату для  більшості  пацієнтів  становить  300–450  мг  на  добу,  розділених  на 2 прийоми. Для деяких хворих може бути необхідною доза 600 мг на добу. Прийом препарату слід починати з дози 75 мг 2 рази на добу (150 мг/добу) та можна підвищувати, залежно від ефективності та переносимості, до 150 мг 2 рази на добу (300 мг/добу) протягом одного тижня. Пацієнтам, для яких дозування 300  мг/добу  недостатньо  ефективне,  дозу  можна  підвищити  до

225 мг 2 рази на добу (450 мг/добу). Якщо необхідно, дозу можна підвищити ще через тиждень  до максимальної – 600 мг/добу.

Епілепсія. Початкова доза прегабаліну становить 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта  та  переносимості  препарату  дозу  можна  збільшити  до  300  мг  на  добу  через

1 тиждень. Ще через тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Генералізовані тривожні розлади.

Добова доза варіює від 150 до 600 мг, розділена на два або три прийоми. Необхідність лікування прегабаліном повинна переглядатись регулярно.

Лікування прегабаліном може бути розпочате з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції та переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Протягом наступного тижня лікування дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Відміна «Неогабіну 75», «Неогабіну 150». Якщо прегабалін слід відмінити, рекомендовано поступово припиняти прийом препарату протягом щонайменше 1 тижня.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Зменшення дози у пацієнтів із порушенням функції нирокслід проводити індивідуально, відповідно до показника кліренсу креатиніну (CLcr), як зазначено у Таблиці 1. Кліренс креатиніну визначають за формулою:

Для пацієнтів, яким проводять гемодіаліз, добову дозу прегабаліну слід відкоригувати відповідно до функції нирок. Додатково до добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури діалізу, слід застосовувати додаткову дозу препарату.   

Коригування дози прегабаліну залежно від стану функції нирок.

                                                                                                                                     Таблиця 1

* Загальну добову дозу (мг/добу) слід поділити на кількість прийомів, щоб отримати кількість міліграм на дозу.

+ Додаткова доза – це разова додаткова доза.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Немає необхідності у корекції дози для пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Застосування у пацієнтів літнього віку (понад 65 років).

Для пацієнтів літнього віку може бути необхідним знизити дозу прегабаліну через знижену функцію нирок.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Поскольку препарат «Неогабин 75», «Неогабин 150» преимущественно экскретируется в неизмененном виде с мочой, испытывает незначительного метаболизма в организме человека (менее 2% дозы выводится с мочой в виде метаболитов), не ингибируется in vitro метаболизм других препаратов и не связывается с белками крови, то маловероятно, что прегабалин может вызвать фармакокинетическое взаимодействие или быть объектом подобного взаимодействия.

В соответствии с этим, в исследованиях in vivo не наблюдалось значимой клинического фармакокинетического взаимодействия между прегабалином фенитоином, карбамазепином, вальпроевой кислотой, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном или этанолом.Фармакокинетический популяционный анализ показал, что пероральные противодиабетические препараты, диуретики, инсулин, фенобарбитал, тиагабин и топирамат не оказывали клинически значимого влияния на клиренс прегабалина.

Одновременное применение прегабалина и пероральных контрацептивов норэтистерона и / или этинилэстрадиола не влияет на фармакокинетику в равновесном состоянии каждого из препаратов.

Прегабалин может потенцировать эффект этанола и лоразепама. В контролируемых клинических исследованиях введение многократных пероральных доз прегабалина и оксикодона, лоразепама или этанола не оказывала клинически значимого влияния на дыхание. В ходе пост маркетингового наблюдения сообщалось о развитии дыхательной недостаточности и комы у пациентов, которые одновременно принимали прегабалин и другие депрессанты центральной нервной системы. Прегабалин усиливал нарушение познавательной и основных двигательных функций, вызванное оксикодоном.Получены постмаркетинговые сообщения о явлениях, связанных с ослаблением функций нижних отделов пищеварительного тракта (например, кишечная непроходимость, паралитическая кишечная непроходимость, запор), в случае сопутствующего применения прегабалина с препаратами, которые могут вызывать запор, такими как опиоидные анальгетики.

Специальные исследования фармакодинамических взаимодействий с участием пожилых пациентов не проводились.

Категории

COVID-19АллергологАнестезиолог-реаниматологВенерологГастроэнтерологГематологГенетикГепатологГинекологГомеопатДерматологДетский гастроэнтерологДетский гинекологДетский дерматологДетский инфекционистДетский кардиологДетский лорДетский неврологДетский нефрологДетский офтальмологДетский психологДетский пульмонологДетский ревматологДетский урологДетский хирургДетский эндокринологДефектологДиетологИммунологИнфекционистКардиологКлинический психологКосметологЛогопедЛорМаммологМедицинский юристНаркологНевропатологНейрохирургНеонатологНефрологНутрициологОнкологОнкоурологОртопед-травматологОфтальмологПаразитологПедиатрПластический хирургПроктологПсихиатрПсихологПульмонологРевматологРентгенологРепродуктологСексолог-АндрологСтоматологТерапевтТрихологУрологФармацевтФизиотерапевтФитотерапевтФлебологФтизиатрХирургЭндокринолог

Применение в период беременности или кормления грудью

Беременность. Данные относительно применения прегабалина беременным женщинам отсутствуют.

Исследования на животных свидетельствуют о репродуктивной токсичности. Потенциальный риск для человека неизвестен. Поэтому прегабалин не следует применять в период беременности, за исключением отдельных случаев, когда польза для матери явно превышает возможный риск для плода.Женщинам детородного возраста необходимо применять эффективные средства контрацепции.

Кормление грудью. Неизвестно, прегабалин экскретируется в грудное молоко; однако определяется в молоке крыс. Поэтому грудное вскармливание в период лечения прегабалином Не рекомендуется.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки препарат «Неогабін 75», «Неогабін 150» переважно екскретується в незміненому стані з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2% дози виділяється з сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв’язується з білками крові, то малоймовірно, що прегабалін може викликати фармакокінетичну медикаментозну взаємодію або бути об’єктом подібної взаємодії. Відповідно до цього, у дослідженнях in vivo не спостерігали значимої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом

Фармакокінетичний популяційний аналіз показав, що пероральні антидіабетичні препарати, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не чинили клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну

Відповідно до цього, у дослідженнях in vivo не спостерігали значимої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Фармакокінетичний популяційний аналіз показав, що пероральні антидіабетичні препарати, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не чинили клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Одночасне застосування прегабаліну та пероральних контрацептивів норетистерону та/або етинілестрадіолу не впливає на фармакокінетику у рівноважному стані кожного з препаратів. Прегабалін може потенціювати ефект етанолу та лоразепаму

У контрольованих клінічних дослідженнях введення багаторазових пероральних доз прегабаліну й оксикодону, лоразепаму або етанолу не чинило клінічно значимого впливу на функцію дихання. У ході пост маркетингового спостереження повідомлялось про розвиток дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які одночасно приймали прегабалін та інші депресанти центральної нервової системи. Прегабалін посилював порушення пізнавальної та основних рухових функцій, спричинене оксикодоном. Отримано постмаркетингові повідомлення про явища, пов’язані з послабленням функцій нижніх відділів травного тракту (наприклад, кишкова непрохідність, паралітична кишкова непрохідність, запор), у випадку супутнього застосування прегабаліну з препаратами, які можуть спричиняти запор, такими як опіоїдні знеболювальні засоби

Прегабалін може потенціювати ефект етанолу та лоразепаму. У контрольованих клінічних дослідженнях введення багаторазових пероральних доз прегабаліну й оксикодону, лоразепаму або етанолу не чинило клінічно значимого впливу на функцію дихання. У ході пост маркетингового спостереження повідомлялось про розвиток дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які одночасно приймали прегабалін та інші депресанти центральної нервової системи. Прегабалін посилював порушення пізнавальної та основних рухових функцій, спричинене оксикодоном. Отримано постмаркетингові повідомлення про явища, пов’язані з послабленням функцій нижніх відділів травного тракту (наприклад, кишкова непрохідність, паралітична кишкова непрохідність, запор), у випадку супутнього застосування прегабаліну з препаратами, які можуть спричиняти запор, такими як опіоїдні знеболювальні засоби.

Спеціальні дослідження фармакодинамічних взаємодій за участю пацієнтів літнього віку не проводились.

Что значит быть женой наркомана

Наркоман – жертва своей болезни. Он не хочет, а делает. И при этом находит оправдания, снимая с себя всю ответственность. Главное для него – найти наркотики и продолжить употребление. И ради этого он готов преодолеть все без исключения преграды.

Жены наркоманов неизбежно оказываются втянутыми в эту ситуацию. Они сталкиваются с тем, что муж выносит из дома ценные вещи, ворует деньги, не появляется сутками, занимает у родственников, друзей и просто знакомых, разрушает свою жизнь и жизнь своей семьи.

Выход только один – не ждать, пока ситуация дойдет до всего этого, а начать действовать и помочь мужу справиться с проблемой.

Где мужчине смогут помочь?

Помочь вашему мужу смогут только в наркологической клинике. Здесь гарантируется 100% анонимность обращения, а главное – используются проверенные методы лечения. В среднем, реабилитация длится от нескольких месяцев до одного года.

В клинике не только купируют ломку, но и прорабатывают психологические аспекты зависимости. Человек учится жить заново без лирики и других наркотических веществ. Здесь он сможет посещать индивидуальные и групповые сеансы психотерапии для наркоманов и алкоголиков.

В клинике он не получит доступа к наркотикам. Здесь нет аптеки или возможности получить таблетки от своего приятеля. Зато созданы комфортные условия, в которых он сможет жить и работать вместе с психологами над своей проблемой.

Лечение наркомании в клинике состоит из нескольких этапов: детоксикации (очищения организма), психотерапии и социальной адаптации.

Справиться с зависимостью от “Лирики” – это реально. Главное, как можно быстрее, обратиться за помощью к профессионалам!

29.04.2020 г.

Лирика: лекарство или наркотик?

Лирика – это лекарственный препарат, разработанный для борьбы с эпилептическими припадками. Средство также применяется при нейропатических болях и тревожных расстройствах. Относится к группе опиоидов, разработан около 10 лет назад в Америке.

Действующее вещество – прегабалин. Препарат выпускается в форме желатиновых капсул. В 2020 году отпускается только по рецепту врача. Однако многие фармацевты в погоне за легкими деньгами продолжают продавать лекарство без ограничений, фактически выступая в роли наркоторговцев.

Лирика — оригинальный препарат корпорации «Pfizer». Цена варьируется от 1100 до 1200 р.

Как понять, что муж – лирический наркоман

Прием лирики вызывает практически те же ощущения, что и героин. Возникает иллюзия полной расслабленности, умиротворения, спокойствия и благополучия. Чтобы усилить действие наркотика, многие зависимые практикуют его сочетание с алкоголем.

Основные признаки употребления лирики:

•   шаткая походка,
•   расширенные зрачки,
•   несвязная речь,
•  избыточное потоотделение,
•  непроизвольное дрожание пальцев рук,
•  спутанное сознание,
•  необоснованные вспышки агрессии,
• психомоторное возбуждение,
• резкие перепады настроения,
•  проблемы со сном и аппетитом.

Употребление лирики неизбежно приводит к проблемам со здоровьем и психикой. Вне приема наркотика мужчина испытывает чувство страха, депрессию, апатию. Его не интересуют семейные вопросы, жена и дети постепенно отходят на второй план.

Возникают психологические проблемы, снижаются когнитивные функции (память, работоспособность), человек начинает деградировать. Одно из последствий — снижение полового влечения, возможны проблемы с потенцией. Повышается риск развития суицидальных наклонностей. 

Муж сидит на лирике: как помочь

Первое, что нужно сделать – поговорить. Без криков, истерик, упреков и слез. Обсудите эту проблему наедине с мужем. Дайте ему понять, что вы всегда рядом и поддержите в трудной ситуации. Старайтесь не давить и узнать, как можно больше о его зависимости. Предложите свою помощь. Скажите, что вы знаете хорошего психолога, который поможет избавиться от зависимости.

Поговорите с мужем «по душам», обсудите возникшую проблему и предложите свою помощь.

Несколько правил, как вести себя с мужем, употребляющим лирику:

• Перестаньте безоговорочно ему доверять. Наркоман пойдет на все, что угодно, чтобы получить наркотик. Он может вам обещать, что бросит дома без посторонней помощи, но, как только начнется ломка, он обо всем этом забудет.
• Ограничьте расходы. Не давайте деньги супругу. Не выплачивайте за него долги и кредиты. Чем бы наркоман вам не угрожал, он не должен получить от вас ни рубля. Вы же не хотите спонсировать его зависимость?
• Самое главное – верьте в успех. Справиться с наркоманией реально. Обязательно подключите профессионалов. Не используйте сомнительные народные средства. Доверьте решение проблемы специалистам.